Натто

Натто — традиційна японська страва з цілих соєвих бобів, ферментованих особливою бактерією, відома своєю характерною тягучою, ниткоподібною текстурою, різким ароматом і насиченим смаком. Це один із найконтроверсійніших для новачків, але водночас найкорисніших продуктів японської кухні.

Готують натто, заражаючи розварену сою бактерією Bacillus subtilis (натто-кін) і витримуючи її в теплі близько доби. Під час бродіння бактерії виробляють полімери — гамма-поліглутамінову кислоту та фруктан, — які утворюють той самий липкий, тягучий слиз, що тягнеться довгими нитками, коли боби перемішують чи піднімають паличками. Смак натто — глибокий, землистий, з горіхово-умамними та злегка «сирними» нотами, а запах доволі різкий і специфічний. Традиційно натто їдять на сніданок із рисом, приправляючи соєвим соусом, гірчицею карасі та зеленою цибулею. Продукт надзвичайно цінують за користь: він багатий на білок, вітамін K2 та унікальний фермент натокіназу, а також живі пробіотики, корисні для серця, кісток і травлення.