Українська кухня

Основою харчування в усі часи був хліб — у більшості країв житній, на півдні пшеничний; «другим хлібом» слугувала каша з проса, гречки, ячменю, вівса. Найтиповіші способи приготування — варіння й тушкування, смаження вживали рідше; характерне поєднання в одній страві різних продуктів — овочів із крупами, м'яса з молочним. Серед найвідоміших страв — борщ, вареники, галушки, голубці, деруни, юшки; серед напоїв — квас, узвар, меди, пиво. З м'яса переважає свинина; сало стало одним із символів кухні.

Кухня змінювалася з появою нових культур: кукурудзу в Україні вирощують із XVIII століття, картопля поширилася на початку XIX століття і вже до його середини стала «другим хлібом», соняшникова олія почала витісняти лляну й конопляну наприкінці XIX століття; помідори прийшли пізніше. Важливу роль відігравав церковний календар із численними пісними днями: борщ варили на м'ясному відварі у свята й на грибному чи рибному в піст. Обрядові страви — кутя, коровай, паска.

Регіональні відміни виразні. У Карпатах важливі овечі сири — бриндзя, будз — і страви з кукурудзяного борошна; на Поліссі — картопляні страви, гриби, риба; на півдні — овочеві страви з баклажанів, перцю, помідорів. Борщ має місцеві варіанти: галицький із «вушками», полтавський із галушками, поліський із грибами.

«Культуру приготування українського борщу» внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України 2020 року, а 2022 року — до Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони, ЮНЕСКО. Українська кухня не є одноманітною: під цією назвою об'єднано регіональні кухні з власними продуктами й стравами, а також страви спільнот, що живуть в Україні.